Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

Майже п`ять років судових процесів знадобилося для визнання пов`язаним із виробництвом смертельного нещасного випадку, який стався в липні 2009 року зі слюсарем з ремонту рухомого складу ДП «Придніпровська залізниця». Правомірність дій комісії теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, яка проводила розслідування, підтверджено у жовтні 2014 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України.

 


Свого часу «особливу думку» в поглядах на результати розслідування нещасного випадку висловили представники роботодавця та, як не дивно, профспілок, які відмовились визнавати випадок, пов’язаним із виробництвом, та підписати акт Н-1, складений комісією, проте й не надали письмових пояснень щодо причин такої незгоди.

Як було з`ясовано, 21 липня 2009 року в приміщенні дільниці сантехнічного обладнання вагонів Синельниківського пасажирського вагонного депо Придніпровської залізниці біля працюючого відрізного верстату на підлозі був знайдений 28-річний слюсар К. у непритомному стані, з судомами та слідами крові усередині захисного щитка. Троє інших слюсарів, які працювали в приміщенні дільниці, чули нехарактерний звук відрізного верстату, після чого й звернули увагу на непритомного колегу, який до цього обробляв на верстаті заготівки труб для ремонту системи опалення. Постраждалого у стані коми спочатку доправили на автомобілі швидкої допомоги до Синельниківської центральної районної лікарні, а наступного дня, санавіацією – до обласної клінічної лікарні ім.Мечникова, де після низки операцій, не виходячи зі стану коми, робітник помер.

Відповідно до висновку ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» від 18 серпня 2009 року, смерть постраждалого настала «від закритої черепно-мозкової травми з переломом правої скроневої та лобної  кісток, з крововиливами над та під тверду мозкову оболонку, крововиливами під м`яку мозкову оболонку, що ускладнилась вторинними чисельними кортикальними та субкортикальними крововиливами і набряком мозку та мозкових оболонок».

Згодом, листом від 30 грудня 2009 року, фахівці судово-медичної експертизи доповнили пояснення, що «Виявлена при дослідженні закрита черепо-мозкова травма… виникла від дії тупого твердого предмету в праву скроневу ділянку». Враховуючи тяжкість травми, і фахівці СМЕ, і лікарі обласної клінічної лікарні ім.Мечникова в своїх офіційних листах визнали неможливим, щоб загиблий міг прийти на роботу і працювати з такою травмою впродовж зміни з 8.00 до 17.20, тобто до моменту, коли скривавленого слюсаря виявили колеги.

Згідно з п.14 чинного у 2009 році «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, аварій та професійних захворювань на виробництві» визнаються пов`язаними із виробництвом нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання ними трудових обов`язків, у період перебування на робочому місці, на території підприємства, або у іншому місці, пов`язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття на підприємство до моменту вибуття.

Тож комісія теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області визнала випадок травмування пов`язаним із виробництвом та склала акти за формою Н-1. До речі, за висновком технічної експертизи, наданої комісії з розслідування, працював постраждалий на верстаті не заводського (кустарного) виробництва; на обладнання була відсутня технічно-технологічна документація. Тому й причиною нещасного випадку комісія визначила саме незадовільний технічний стан засобів виробництва.

Втім, не погодившись із таким рішенням, представники роботодавця та профспілок відмовились від підписання актів, однак не надали щодо цього висловлених письмово окремих думок.

Звернувшись до Комітету Держгірпромнагляду України, члени комісії отримали роз`яснення, що вирішальним при кваліфікації нещасного випадку є рішення голови комісії – посадової особи Держгірпромнагляду. Виходячи з наявної відмови двох членів комісії підписати акти спецрозслідування та маючи підписи вказаних осіб на протоколі про відмову підписати зазначені акти, голова комісії прийняв рішення згідно діючих інструкцій з діловодства – внести до актів форми Н-5 та Н-1 запис: «Від підпису та надання окремої думки відмовився».

Але роботодавець на цьому не зупинився та у травні 2010 року направив адміністративний позов щодо визнання недійсним складеного акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1. Однак Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року підприємству в задоволенні таких вимог відмовлено та підтверджено правомірність дій голови комісії – посадової особи теруправління Держгірпромнагляду. Цю Постанову залишено без змін й Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 17 березня 2011 року.

Зрештою, остаточну крапку поставлено Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні касаційної скарги ДП «Придніпровська залізниця», залишено без змін рішення попередніх судових інстанцій та підтверджено законність дій комісії теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області у справі розслідування нещасного випадку на виробництві.

Втім, багаторічних судових засідань не знадобилось би, якби від моменту нещасного випадку роботодавець замість приховування того, що сталося, та оскарження дій державного органу просто виконував би вимоги нормативних актів з охорони праці.

Людмила Тимченко,
завідувач сектору юридично-правової роботи
теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області
 


18.11.2014 |

Повернутись назад