Powered by : kan-studio Support by M.Saenko

До Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернувся працівник виробничого підприємства стосовно отримання роз’яснення щодо розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Головний державний інспектор Олена Аладіна  надала  роз’яснення  наступного змісту.

 

 


Трудові відносини між роботодавцем та працівником  регулює  Кодекс законів про працю України (далі по тексту – КЗпП України).

Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи трудовий договір, укладений на визначений строк чи  це є строковий договір.

Відповідно  до частини першої статті 38 КЗпП  України  працівник має право розірвати трудовий договір,  укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Зазначений строк обраховується не з дати, вказаної у самій заяві, а з дати фактичного попередження роботодавця. Для уникнення в подальшому суперечок, щодо дати попередження роботодавця, працівникові, що звільняється, доцільно вимагати відповідної відмітки (із зазначенням дати та вхідного номера) про прийняття заяви на її копії, що залишається у працівника.

Якщо працівник надсилає свою заяву рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, то датою, з якої буде вестися відлік строку попередження, буде дата вручення, що вказується у повідомленні про вручення.

У заяві про звільнення працівник не зобов’язаний вказувати причини звільнення. Заява про звільнення може бути подана як у період роботи, враховуючи і строк випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При відсутності у заяві працівника прохання про звільнення його до закінчення строку попередження, розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору до настання двотижневого строку є незаконним.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України  працівнику надано право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Слід зазначити, що строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених  частиною першою статті 38 КЗпП Ураїни.

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.


26.07.2019 |

Повернутись назад